Ехокардіографія (УЗД серця)

Ехокардіографія – метод ультразвукової діагностики, спрямований на дослідження морфологічних і функціональних змін серця і його клапанного апарату.

Проводиться для діагностики гострої і хронічної патології серця (ускладнення гіпертонічної хвороби, інфаркт міокарду та його ускладнення, патологія клапанів, ендокардити, вроджені та набуті вади серця, міокардити, перікардити, патологія висхідної аорти).

УЗД (доплерографія) судин шиї

При УЗД судин шиї досліджуються основні артерії шиї (сонні і хребетні артерії), через які кров від аорти надходить у мозок. Метою ультразвукового дослідження є виявлення атеросклеротичних бляшок в судинах і їх характеристика, оцінка ступеня стенозу (звуження) просвіту судини і швидкості кровотоку в судинах, оцінка товщини стінок судин.  Наявність бляшок та потовщення стінки сонних артерій вказують на підвищений ризик виникнення інсульту головного мозку чи інфаркту серця. Для дослідження кровотоку в судинах застосовується кольоровий і спектральний доплер.

Основними показаннями для проведення УЗД сонних артерій є транзиторні ішемічні атаки (ТІА) або інсульт, порушення зору, мови, втрата свідомості, та інші неврологічні симптоми, виявлення шумів на судинах шиї, або при наявності станів, що підвищують ризик інсульту, включаючи: гіпертонію, діабет, високий рівень холестерину, сімейний анамнез інсульту, ішемічна хвороба серця. Для оцінки вертебробазілярного кровообігу досліджуються хребетні артерії шиї.

Найчастішою причиною звуження або блоку просвіту артерій є атеросклеротична бляшка. Особливу небезпеку визиває нестабільна (пошкоджена) бляшка. Наявність нестабільних бляшок в сонних артеріях вказує на високий ризик розвитку інсульту.

Атеросклеротична бляшка може пошкодитись, і в цьому місці утворюється тромб (згусток крові), який частково або повністю перекриває артерію. Крім того, тромб може відриватися і рухатися з потоком крові, доки не закупорить більш вузьку судину в головному мозку, тоді і трапляється інсульт.

Рання діагностика та лікування атеросклеротичного ураження сонних артерій можуть зменшити ризик інсульту.

УЗД (доплерографія) судин голови

Ультразвукова доплерографія судин голови (транскраниальній доплер, TCD) допомагає виявити судинну причину неврологічних симптомів.

Транскраніальне доплерівське дослідження дозволяє оцінити кровоплин в основних артеріях мозку, наявність і місце стенозу або блоку судини, наявність обхідних судинних шляхів, мікроемболічних сигналів, вазоспазма, наявність судинних аневризм, ступінь порушення інтракраніальної гемодинаміки при атеросклеротичному ураженні судин шиї, виявити причину і джерело інсульту.  Тому транскраніальне дослідження судин голови проводять разом з доплерографією судин шиї.

УЗД абдомінальної (черевної) аорти

Аорта є найбільшою артерією в організмі, яка відходить від серця і йде вниз. Проходячи через живіт, аорта ділиться на більш дрібні судини, які постачають кров до всіх внутрішніх органів, а також до нижніх кінцівок.
При ультразвуковому дослідженні оцінюються всі відділи черевної аорти та її основні гілки. Вимірюються діаметри черевної артерії на всьому її протязі і оцінюється кровоплин за допомогою кольорового і спектрального доплера.

Метою дослідження є ультразвуковий скринінг аневризми черевної аорти, атеросклеротичного ураження черевної аорти і її гілок.
Аневризма черевної аорти – це розширення ділянки аорти більше 3 см.

При великому розширенні (понад 5,5 см в діаметрі) є високий ризик розриву аневризми аорти. Аневризма черевної аорти зазвичай розвивається у людей похилого віку старше 60-65 років з факторами ризику (гіпертонія, куріння, підвищення холестерину, ожиріння, цукровий діабет).
Показаннями для проведення дослідження черевної аорти можуть бути відчуття пацієнтом пульсації в животі або пульсуюче утворення в животі, болі в животі або спині. Аневризми невеликого розміру можуть не викликати будь-яких скарг.
Аневризми невеликих розмірів вимагають регулярного ультразвукового моніторингу в динаміці. При великих аневризмах потрібна консультація судинного хірурга.

УЗД (доплерографія) ниркових артерій та судин нирок

Гіпертонія є первинним процесом у більшості пацієнтів, у яких не знайдені її причини, називається Гіпертонічною Хворобою і становить від 95% до 99% пацієнтів.

Реноваскулярна гіпертензія (РВГ) – це підвищення артеріального тиску в результаті ниркової ішемії, яка виникає при звуженні, блоку ниркових артерій нирки, з вторинним надмірним виділенням реніну, який викликає вторинну артеріальну гіпертензію. Вторинна гіпертензія розвивається у невеликої групи пацієнтів (від 1% до 5% всіх хворих з гіпертонією).

Найчастішими причинами стенозу ниркових артерій є атеросклероз і фібромускулярна дисплазія.

За допомогою УЗД можна діагностувати або виключити вторинну (реноваскулярну) гіпертензію при дослідженні кровоплину в ниркових артеріях (які відходять від черевної аорти і прямують до нирок), з визначенням Є чи Немає звуження ниркових артерій, та вторинних змін кровоплину в артеріях всередині нирок (внутрішньонирковий кровоплин).

УЗД (доплерографія) судин печінки та судин портальної системи

Ультразвукове дослідження судин печінки досліджує кровоплин в венах та артеріях печінки  та оцінює печінкову гемодинаміку при різноманітній патології печінки. Оцінюється наявність і ступень портальної гіпертензії та її форми, тромбозу портальної вени, обхідних судинних шляхів та стан портосистемних шунтів.

Портальна гіпертензія  – це стан, для якого характерне стійке підвищення тиску у басейні ворітної вени, зумовлене анатомічною або функціональною обструкцією кровотоку і найчастіше виникає при цирозі печінки. Через цироз кров не може нормально рухатися через печінку і кров починає скидатися по обхідним судинним шляхам. Портальна гіпертензія супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу і шлунка, асцитом, печінкову енцефалопатію.

При прогресуванні захворювання виникають тяжкі ускладнення портальної гіпертензії (кровотеча із варикозно розширених вен стравоходу, печінкова енцефалопатія), які часто стають причиною смерті, що визначає необхідність своєчасної діагностики та лікування.